Заплакало небо рясним зорепадом ,
Бентежно співає пташина в гаю.
Я в долі для щастя останні дні краду ,
Запалюю в котре надію свою.
У сумерках пройдений шлях розглядаю,
І обрій ховає мою суєту ,
Думки десь у мареві ночі згорають.
А я знову прагну вернути надію свою.
19.03.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486944
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: леся квіт