Якось праведний чоловік розмовляв з Богом і запитав його: "Господи, я б хотів дізнатися, що таке Рай і що таке Пекло".
Господь підвів його до двох дверей, відкрив одну і провів чоловіка до кімнати. У кімнаті був великий стіл, на середині якого стояв полумисок із смачною духм"яною стравою. Чоловіку страшенно захотілося їсти.
Люди, які сиділи за столом, виглядали голодними і хворими, вмираючими від голоду. У всіх були ложки з довгими-довгими держачками, прикріпленими до їхніх рук.
Вони могли дістати ложкою наповнений стравою полумисок, набрати їжу, але, тому що держачки були дуже довгі, вони не могли піднести ложку до рота.
Праведний чоловік був приголомшений їхнім нещастям. Господь сказав:"Ти побачив Пекло".
Потім вони підійшли до других дверей. Господь відкрив їх. Чоловік побачив теж саме, що і у першій кімнаті: величезний стіл, на середині якого стояв полумисок із смачною духм"яною стравою. Чоловік захотів їсти ще дужче. Люди, які сиділи біля столу, держали такі ж ложки з довгими-довгими держачками. Але вони виглядали ситими, здоровими, щасливими і були занурені в приємні розмови!
Чоловік був приголомшений та здивований:"Як таке можливо? Я не розумію?"
"Все просто, - посміхнувся Господь. - ВОНИ НАВЧИЛИСЯ ГОДУВАТИ ОДНЕ ОДНОГО!"
P.S. А вчитися годувати одне одного треба ще на Землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486970
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Валентина Володина