Єднаймося, брати

Місяць  низько  опустився,
                                             над  самою  хатою.
І  уповні  просльозився,
                                   бо  як  тут  не  плакати.
Україну  анексують
                                                 клятії  братушки.    
І  глумляться,  і  плюндрують
                                     зрадники  й  тітушки.
Топчуть  гідність  й  незалежність,
                                               волю  попирають.
Загарбали  Крим  увесь,
                                             на  Схід  зазіхають.
Тягнуть  лапи  до  Вкраїни,
                                                   любі  наші  друзі.
Хочуть,  щоб  були  єдині,
                                                         жили  у  Союзі.
В  українців  не  питають.
                                                 Зараз  їхня  сила.
Все  під  себе  загрібають.
                                 Блискавка  їх  вбила  б.
Піднімайтесь  сини  й  внуки
                                                 славних  козаків.
Маєм  гордість,  розум,  руки,
                                                       заповідь  дідів.
Ще  не  вмерла  України
                                                     і  Слава,  і  Воля.
Якщо  будемо  єдині,
                                 Нам  всміхнеться  доля.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486982
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Ukraine55