Живу від дзвінка до дзвінка,
Від зістрічі і до розлуки,
Це ж доля жіноча така –
Терпіти кохання муки.
Любить і страждать водночас,
В коханні шукати розраду,
Розлука буде ще не раз,
Я тому не дуже рада.
Коханий, будь поруч завжди,
Діли і любов , й розлуку,
Не зрадь і не обдури,
Подай допомоги руку.
Хай вітер надворі свище,
У мене в душі – весна.
Моє почуття – найвище,
Мене воно теж підійма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487052
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Паснак Марія