З огляду на останні події, що охопили східну і південну частини України...
Убий в собі раба! Здобудь прозріння!
Родився ти вкраїнського коріння.
Устань з колін. Поглянь до неба вгору,
Вклонися Сотні і забудь покору.
Життям сини платили за свободу,
Аби дорогу нову для народу
Зіткати кров’ю молодого тіла,
Аби дідівська слава не сивіла.
А хто вони для тебе? Радикали?
Бандери кодло, з тюрем що тікало?
Бомжі і криси, що снують столицю?
Пряма дорога їм усім в в’язницю?
Говориш, що нам Путін допоможе,
Клянеш усіх: «За что ж нам это, Боже?»
Тобі потрібна наша Україна,
Якщо душа за неї не боліла?
Росії прапор вгору підіймаєш,
А щем у серці хоч якийсь ти маєш?
Кому потрібний будеш за кордоном?
Дніпро забудеш, попливеш за Доном?
Зречешся мови, що плекав ізмалку,
Не скажеш більше: «Доброго всім ранку»,
Не поцілуєш кетяги калини
І не згадаєш рідної долини?
Чого ти добиваєшся, мій брате
Із сходу-півдня, – в нас єдина мати,
Не дай її своїм розперезати,
Бо нам країну разом будувати.
25.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487079
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Вікторія Самілик