Уже конвалія цвіте
В моєї бабці під вікном,
Для бабці цвіт оцей – святе,
Неначе молоде вино.
Колись давно, ще молода,
До губ тулила білий цвіт,
Хоч збігла в річці та вода,
Та запах цей залишив слід.
Дзвіночки білі у душі,
Зірками в небі мерехтять
І нині рідні, не чужі,
В минуле згадкою летять.
Квіти святі лишили слід,
Я дідусем своїм горджусь,
Конвалії вже стільки літ,
Приносить бабці мій дідусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487174
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Віталій Назарук