Моя рудоволоса подруго,
Ніяк не дочекаюсь твого листа…
Ти ангел престолу холодного,
Натхнення мого перста!
Моя подруго рудоволоса,
Мої дні метушня і самотність…
Якби я міг,то б голий-босий,
Завершив би нарешті повість…
Покинув би я світ чистим:
Таким як колись прийшов…
Але це прекрасне місто,
Не відпустить від першооснов:
Від близьких і рідних,від коренів роду…
Не подарує мені спокою свободи…
Якби мені пташку твоєї вроди,
Я був би щасливим!
А так-сумніви,непогода,
Депресії,часті зриви…
Моя рудоволоса подруго,
Твого листа я вже не дочекаюсь…
Ти ангел престолу холодного,
Утіха комусь на старість!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487218
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.03.2014
автор: Той,що воює з вітряками