В́же сідає на підвіконня
Дивовижний роси кришталь,
А болюче моє безсоння
Задає тисячи питань.
Хто я, біла співоча птаха
У омріяних небесах,
Чи потворна і зла комаха,
Що в людей викликає жах?
Де я, в теплому ріднім домі,
У якого надійний дах,
Чи в труни мовчазнім полоні,
В котру вбито останній цвях?
В чому сенс, Боже, дай збагнути,
Непростого мого життя...
Чи звільнюсь, розірвавши пута,
Чи порину у небуття...́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487260
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Вєтка Миловець