Нове життя і нове небо.
Усе з початку, так ось, знов…
Я не скажу «помру за тебе…»,
Не помирають за любов…
Кохання ж помирать не вміє,
Навіть коли спинилось серце.
Воно в тобі також жевріє,
Десь тихо в грудях зліва б`ється…
В думки свої я не пірнатиму,
Та й мовчазним я вже не буду.
За тебе тост не підійматиму –
Пить за любов безглуздо, люди!
За дружбу пить також не стану…
Сьогодні «друзі», наливають,
Ну а коли біда настане –
За мить зникають всі… Зникають…
Я всіх забуду, все і всіх,
Я їм, на щастя, вже не треба!
А був потрібен… то мій гріх…
Нове життя і нове небо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487534
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.03.2014
автор: Дід Михалич