Як можна цю жінку не любити,
Її творчість - то душа.
На тканині пензликом сповитий
У серці слід помітний залиша.
Понад все на світі
Любила Катря малювати,
Їй хотілося, як в пісні,
Художницею стати.
Працювала, працювала і творила
Уночі, коли світилася зоря.
Ще в дитинстві прядку пряла
І читала букваря.
Малювала тихо вуглем
На шматочках полотна.
І портрети, і пейзажі
Творила потайки вона.
Важка доля її спонукала,
Скільки болю в житті пережила,
А художницею все-таки стала,
Бо талановитою була.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487728
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2014
автор: Антон Власенко :)