Сонечко моє, моя єдина,
Ластівка, конвалія моя,
Я до тебе, наче птаха лину,
Ти - моя сіяюча зоря…
Ти - моя берізка соковита,
Твої руки, наче два крила,
Мріями моїми оповита,
Що медами у душі лягла.
Ти - моя сніжинка білолиця,
Ягідка духмяна лісова,
Ти найкраща в світі молодиця,
Ти моя мудрюща голова…
Ти - найкраща, певно, в світі мати,
Бабця для внучаток, наче дар,
Ти живеш для того, щоб кохати,
Всю себе поклала на вівтар.
Як, скажіть, я маю не любити,
Як такій не кланятись щодня,
Для такої жінки варто жити,
Бо вона для мужа, як броня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487791
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2014
автор: Віталій Назарук