Давно десь зникло полум’я кохання,
Чи ріки буйні в море віднесли?
Чи птахи ранні крилами вінчання,
Забрали їх у піднебесні сни?
Давно десь зникло полум’я любові,
Та мариться, немов в казковім сні,
Що ти як і раніш, такий коханий,
Душі моїй наспівуєш пісні.
Давно десь зникло, і давно поділось,
І все змішалось, і переплелось,
Та все ж таки, так інколи хотілось
Щоб почуття те в море улилось.
Давно десь зникло полум’я кохання,
Чи ріки буйні серце віднесли?
Нам не судилося пізнати снів вінчання…
А може ні?... А може все ж колись…
( Можливо ріки в море улились,
І почуття воскреснуть, як колись,
А покищо за нього лиш молись…
МОЖЛИВО ДЕСЬ, МОЖЛИВО ЩЕ КОЛИСЬ…)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2014
автор: Левченко Оля В.