Викотилось сонце на небесний луг.
Теплий дух звергає його тіло.
Пробудивсь зі сплячки у коморі плуг,
Вийшов землю розпушить зіпрілу.
Бруньчасті голівки гіллям. На вербі
Котики м'які надули спинки.
Луки у віночках, наче молоді,
Ручаї збігають у долинки.
Посвітліли шибки у сумних домах.
Йде весна, лице таке привітне.
Тільки серце стогне, мов у клітці птах -
Меч над краєм... і природа квітне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487809
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)