Я запах черемхи навік полюбила,
Весною цвіте що у вашім садку.
Дитинство своє по стежках розгубила,
Під тином залишила у холодку.
Згадую досі, як молилися наніч,
Так тихо, що ледве сам Бог дочував.
Щоб янгол двокрилий не втік був обабіч,
А з нами утрьох по казках мандрував.
Дух свіжого хліба коли розливався
І сон замість сонця по хаті блукав,
Собака лише́ раз у раз озивався,
Неспокій за внуків вас знов обпікав.
Дорослою завтра прийду на поріг.
Візьму у долоні натомлені руки,
Бабуся запросить у дім із доріг,
Де досі сміються маленькі онуки.
13.03.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487906
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.03.2014
автор: Вікторія Самілик