ти ховаєш свої глянцеві зіниці
від райдужок моїх розчинених вікон
та я рожеводумною черницею
вірую в автентичність цих ікон
омарена терра інкогніта ти
я ж власні схильності колумбійські
стримую в ім’я людської свободи
такої ж необхідної як і близькість
руно золоте – відгадка погляду
сховане під птахами-віями
і я в лихоманці ніяк не знайду
ладу між думками-повіями
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488195
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2014
автор: Ана Захмарна