Життя обібрало,
Немов на базарі циганка –
Мов граючись, запросто,
Без умовлянь і гіпнозу,
Сміялось і множило
Різні свої забаганки,
Творивши в мені
Несподівану метаморфозу.
І як же звикать без усього,
Що так я любила –
Бо світ, ще недавно зелений,
Присипався попелом,
Бо враз у моїх сподівань
Поламалися крила,
А ночі і дні
Чорнотою життя перехоплені?..
І знову ці нишпорки…
Треба якого ще золота?!
Усе дороге
Вже в кишенях циганських,
Між складками.
Весь блиск віддала –
Не зуміла відбити нападки.
І тільки того, що в душі,
Удалось не дозволити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488252
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2014
автор: Ніна Багата