Не зігріє мене, не зігріє…

Не  зігріє  мене,  не  зігріє
золотого  багаття  тепло,  –  
поміж  нами  гора  бовваніє,
на  якій  все  давно  відцвіло.

До  вершини  я  шлях  прокладаю,
до  вершини,  якої  нема,
де  присяду,  там  пісню  співаю,
яку  вклала  колись  ти  сама:

“Не  зігріє  мене,  не  зігріє
золотого  багаття  тепло…”  –
Так  нехай  у  вогні  все  зотліє,
що  колись  поміж  нами  цвіло!


Створено  20.07  -  5.08.  1998  року,  м.  Львів

Опубліковано:  "Уколі  друзів".  Львів:  "Плай",  2007.  -  72  с.
С.  50


[i]Музика  Тетяни  Кисленко[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488292
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2014
автор: Т. Василько