"Прости" пече мені у боці.
Зліва. Біля шостого ребра.
Я завмираю на пів кроці.
Але йтиму далі. Це - не гра.
"Не йди" пече мені спину,
З розгону лупить по хребту.
Проникає крізь кофтину.
Ні, не лишуся. Я піду.
Не клич. Не треба. Відпусти.
Піду у враннішній туман.
Пусти мене. Я мушу йти.
Ти - біль. Ти - зрада. Ти - обман.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488335
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2014
автор: Олька Оленька