♥ ♥ ♥
Розум паралізований,
Думати – відвиклося:
Віки заборонялось.
Збайдужіло серце,
Не милосердиться,
Лиш немило сердиться.
А язичницька душа,
Якій не дано голосу,
Але яку за тисячоліття не вбили,
Беззвучно волає:
Видибай, Боже,
Видибай!
Бо душа – язичницька істота.
(© Любов СЕРДУНИЧ).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488393
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 26.03.2014
автор: Lubavka