ще пару днів
і я вже не згадаю,
в минуле все, я знаю,
відійде так, як ти й хотів,
а може й ні...
вже пізно щось міняти
та вірити й чекати,
що збудяться мої пісні.
нехай все так!
змиритись треба знову
й закінчити розмову,
що я у сні веду в сльозах
з тобою, мов
ти все, що залишилось,
бо інше спопелилось,
й байдуже, що мені вколов
ти гострий ніж
у груди так безжально,
а потім тріумфально
із серцем ти вчинив грабіж.
забрав - і все -
не хочеш віддавати...
і як тебе благати,
щоб повернув мені моє?
без нього ж я
не зможу вже на повну
цей аромат любовний
вдихати й відчувать життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488427
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2014
автор: Тво9_Фанатка