Кожен новий день зустрічає мене
Свіжим дотиком своїх долонь.
Я не хочу більше думати про те,
Що все в цьому житті мине
І, хоч жити нам під одним небом,
Але не бачити разом зірок
Так, як і сонця,
Так, як і води,
Так, як і місяця.
Чуєш…?
Разом нам цього не бачити.
Напевне, життя розлучає сильних,
Тобто, таких, як ми.
Я і ти хотіли любити.
"Спасибі, рідний.
Tи так мене беріг…"
А для кого?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488431
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2014
автор: Ірен Сьомик