«Але найбільше змінилися люди.
Зверха глянувши, то немовби змоглася між ними «культура»,
але на ділі виходить, що змоглося тільки їх число.»
І.Франко: «ЗАХАР БЕРКУТ»
Серед квітів людського терпіння
А частенько букетів із сліз,
Десь у тінях духовного тління,
Крізь щоденний порок й фаталізм
Я зростав, наче зерна Кохання,
Навіть більше, я вірив у те...
Що тепер? І чому це питання
Надскладне і водночас просте?
А, можливо, так завжди і було?
Й світ Кохання лише для зірок?
Почуття, як дитинство, минули
Й викликають у пам'яті шок,
Бо навколишнє дійство невпинно
Б'є прямісінько в серце моє
І щоразу ще більше злочинно
Все, що мав, ненаситно псує...
Що потрібно людині для щастя?
Чи можливо пізнати цей світ
Без знущань і слідів на зап'ястях?
І чому тільки чорний граніт
Розмежовує правильність дії
Від дикунства і хибних утіх?
Крок вперед не змінив ейфорії
Від бажання здолати свій гріх...
Надто мало пролили ми крові?
Скільки ще? Хто наступний із нас?..
Задля чого?.. Щоб знов безголові
Й неспроможні віддати наказ
Залицялись війною до смерті,
Самі ж нишком усе поділив,
Знову брешуть цинічно й відверто
Навіть погляд убік не схилив...
То ж і далі ми мусимо жити
І кохати вітчизну свою!
Сльози відчаю досить вже лити,
Треба всіх, хто в "наземнім раю"
Рано-вранці на ганок вигнать,
Взяти різку міцну до рук
Й показати як сонце сходить,
В перших росах змочить падлюк,
Щоби марилось ситим рожам,
Щоб почали хоч щось робить...
Піп Іван хай співає "Боже",
А ми будем в Європі жить!
27.03.2014
*
Картина: «Захар та беркут»
Автор Шупляк Олег
Картини з подвійним змістом
http://arts.in.ua/artists/MrOlik/w/255518/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488432
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2014
автор: Serg