Ти одичавів , лютий звір?
Вже не мавпа, й не людина.
Куди це дивиться нахабний зір?
Ти вкрав усі мої світила.
Ненавидиш,може, мене
За бурю і стихії стогін?
За що гієна їсть тут все?
Дітей моїх немає сотень...
Від полюса до полюса,екватор захвативши,
Гризеш степи, діброви, пальми променисті,
Закусюєш тюленями, моржами
Ротами величезними своїми.
Як рибку, проковтнув маленьку кулю,
Яка,мов дзиґа, кругом сонця мліє.
Смарагди здобуваючи, малу отримав ґулю?
Ще трохи і з`їсиш самого себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488564
Рубрика:
дата надходження 27.03.2014
автор: Сором'язлива квітка