Ходи по землі допоки ще можеш,
І бідами не муч себе…
Бо негоже,мій друже,негоже,
Забувати хто прислав тебе!
Не для відчаю,не для злоби,
Ти на землю колись прийшов…
Ти глина божої подоби,
В якій тече небесна кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488570
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.03.2014
автор: Той,що воює з вітряками