Аби могли ми вибирати долю -
чи хто обрав би ту, що є, - свою?
Щоб вдруге нам дали пожити вволю -
прожив би хто безгрішно, як в раю?
Без заздрощів, образ, без намагання
утнути хоч один манюнький гріх?
Без сварок, без брехні та без бажання
спихнути дідьку недругів своїх?
Без сподівання на чужі поразки,
без осуду чужих провин, гріхів?
Зуміли б ми без лицемірства маски
радіти щастю друзів-ворогів?
Боюсь, що ні! Бог мудро все провидить,
тому життя і долю раз дає,
за що Його, буває, ненавидять.
А Він же любить нас таких, як є!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488581
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.03.2014
автор: Світлана Моренець