Боїться смерті кожен, в кому дихає життя
Нікому не втекти і не сховатись
Від зустрічі останній з тим, що зветься небуття
Тож нащо мов скажений пес чіплятись
За будь-яку можливість вижити, і байдуже – якою ціною
Хоча б ціна – це гідність, честь, свобода.
І коли час приходить обирати поміж миром та війною,
Не варто зі своїм сумлінням домовлятись про угоду.
Бо той, в кого сумління хоч краплина є в душі,
Не заплямує, щоби зберегти життя, себе безчестям
Адже як жити потім? Як дивитись в очі самому собі?
Так чи не краще смерть зустріти з честю?
Вже не лякає смерть, коло готовий вмерти будь-якого дня
Натомість відпускає із цупких обійм тривога.
І вибір зроблено – не мир ганебний, а війна!
І долю власную покладено в долоні Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488651
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2014
автор: Андрій Поляков