Безумство охопило землю тьмою,
Вулканом пристрастей кипить бездарний мозок .
І крила демонські розкрило на юрбою,
Тупоголових і розбещених лакеїв.
Перетворив весняний дощ у сльози,
І замість тракторів на нивах танки,
Ти знаєш,вистояли ми морози,
І не страшні для нас твої атаки.
Хоч душу жах примушує тремтіти,
Та не згубити тобі гени України ,
Болить душа за юні,світлі діти,
Та ми повстанем навіть із руїни.
Тобі всю вічність спокою не буде ,
Та маєш шанс отямитись від сказу.
Поглянь в яких стражданнях живуть люди,
Забудь свої амбіції й образи.
Для чого танки топчуть наші ниви,
Якщо в людей і так вже вік короткий.
Щодня без куль дорослі й діти гинуть,
Невже ти хочеш стати більше Бога.
Не буде цього,навіть якщо в полі
Червоні маки виростуть на крові,
Не продамо тобі свою свободу,
Не віддамо тобі Вкраїни долю !!!
28.03.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488761
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2014
автор: леся квіт