***
Реальність переходить в сон,
Я відпливаю, відпливаю...
Ще в двох світах перебуваю,
Морфей (а може, то Харон?)
Стернує човника недбало
І все не квапиться пристати.
З думок, що я за день надбала,
Майструє ніч примарні шати.
Хлюпоче хвиля... Лину, лину
(Хай течія гойдає тепла)
У таємничу ту долину,
Де сон-трава сплітає стебла,
Де бродять образи кохані,
Мої фантазії й видіння,
Поки в небеснім океані
Астральне мерехтить проміння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488774
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2014
автор: Лавинюкова Тетяна