Хижого звіра жагу,
Що кров’ю людською почав смакувати,
Куля мисливця влучна
Зможе лише вгамувати.
Нелюда звіряча лють
Жодной молитви слова не почує.
Спрагу криваву його
Тільки могильна земля утамує.
Кат, очманілий як звір
Не помічає як помста жевріє
Вибухне полум’ям гнів
Спалить без жалю та й попіл розвіє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488865
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2014
автор: Андрій Поляков