той чоловік

він  єдиний,  з  кого  я  писала  б  ікони.
хоча  до  святості  йому  далеко,  звісно  ж.
він  пив  вино,  палив,  жалівсь  на  втому.
і  кожну  ніч  писав  шалені  вірші.
той  чоловік.  він  був  для  мене  богом.
для  решти  ж  був  диявола  він  гірший.

коли  в  мені  зима  була  та  сніжно.
він  жив  в  мені.  без  плати.  безсловесно.
він  пив  мене.  до  дна  мене.  так  ніжно.
і  квіти  покладав  на  мої  чресла...
той  чоловік  лягав  до  мене  в  ліжко.  
лягав  до  мене  в  душу,  якщо  чесно.

в  його  словах  завжди  було  так  тихо.
в  його  очах  завжди  виднілось  пекло.
для  всіх  він  був  нескореним  та  диким,
для  мене  ж  був  єдиним  в  світі  сенсом.
той  чоловік.  він  був  для  мене  лихом.
найкращим  лихом  із  найбільшим  серцем.

і  як  мені  тепер  без  тебе  жити...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488910
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2014
автор: Жабокрик