Сонце виповзає із-за краю землі,
повільно висовує щупальці променів…
У сирій, ранковій імлі
новий день зустрічаєш втомлено.
Виповзаєш із панцира ковдри,
по команді старого будильника,
припадаєш до тіла води,
тягнеш руки до холодильника.
Випадаєш з тюрми квартири,
котишся униз сходами,
і проходиш усі круги пекла
звичайної соц. людини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488961
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2014
автор: М. Вольная