Мені вже знов наснилися дощі,
А ти у сни мої вже не приходиш.
Я залишилась десь на самоті,
Де ти лиш сум за руку тихо водиш.
До мене дощ приходить навесні,
І тягне цвіт черешні за собою.
Встелив весь сад,сказав,що все мені.
А я його зібрала із журбою.
До мене знов приходять...Та не ти...
В уста цілують,ніжно,до нестями.
Візьми мене за руку...Обніми...
Та тільки дощ складає цвіт роками...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489045
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2014
автор: Відочка Вансель