Променисто

Обніми  мене!  Обніми!
Ну,  хіба  це  тобі  так  важко?
Знову  ходять  хмари  німі,
Знову  вечір  зітхає  тяжко…

Ти  застряг  у  примарі  див,
Я  по  колу  свій  сум  пускаю…
Місяць-парубок  розгубив
У  надхмар’ї  зіркову  зграю…

Пригорни  до  своїх  грудей…
Розтопи  байдужість  морозну…

Місяць  чУйніший  до  людей…
Променисто  дарує  сльози…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489278
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: Ірина Лівобережна