[i]Ранок спадає на зоряні плечі
Ночі,
Світло дарують промінчики ясні
Сонця.
Пестить, цілує всіх подихом свіжим
Вітер,
Бавить, гойдає берізки стрункої
Віти.
Я прихилюся до неї всім тілом
Ніжно,
Кожен листочок здригнеться від цього
Слізно,
Впадуть у долоні сльози ранкові –
Роси
І посміхнусь я – для радості цього
Досить.́[/i]
26.05.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489358
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: Neteka