Уже ромашка очі затуляє
І багрянковим духом сон розлито .
Йду по траві,а хтось немов жбурляє
Зірки на мене,блискітками літа.
Легкий туман над лісом простелився,
І починає ледь-не-ледь сріблитись.
Роса зітхає на пелюстках ніжно,
Неначе хоче щастям поділитись.
День сонячний під грушею приліг,
І сяйво ночі над полями грає.
Легеньким кроком вечір повз доріг
Своєю тінню по росі ступає.
1985 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489433
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: леся квіт