Все буде, тихо – скрито , як завжди?
Тиран красиву вимовить промову,
Що з ним народ не знатиме біди,
І зробить крок, у мрію волошкову.
Що з ним навіки згинуть вороги,
Загарбники та внутрішні Іуди,
Що будуть по неділям – пироги,
І в домі,щастя, по чотири пуда.
От тільки треба трішки напрягтись,
Паски народу міцно затягнути,
Вклонитися тирану , впасти ниць,
За те що вміло одягнув їм пута.
З красивих слів «про щастя для усіх»,
З кредитів, що й унукам не сплатити,
Бо для народу – завжди лиха міх,
А владі завжди золоте корито.
Здається знову, як були колись,
Слова для всіх, а дії всі для себе,
Тому й не вірять , ті що обпеклись,
Говорять – нам тиранів знов не треба.
Нехай царі й цариці в небуття,
Як сніг весною, без слідів розтануть,
А ми почнемо з чистого листа,
І обірвемо череду обману.
Не буде, тихо –скрито, як завжди,
Політики це мусять зрозуміти,
А ні , то шин , відчують чорний дим,
Коли народ, піде на них всім світом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489490
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: Федик Юрій Михайлович