колись хотіла я до неба-
летіти там, де є сама,
вважала в тому є потреба,
вважала, там тільки жива.
крізь простір до небес летіла,
одним лиш небом я жила,
та як на хмарку сіла-
на землю глянула - яка ж краса!
широке поле та високі гори,
краса морів, чарівність океанів,
як вся природа вишива узори
на всій півкулі в час снігів.
для чого хотіть в небо - як найкраще поряд,
для чого сумувать, якщо життя всміха,
для кого плакать, як немає горя,
ми є собою - й творимо самі життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489550
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: anInkpen