Вплітаю я калину у волосся.
Волошковий вінок мов оберіг.
І вишиванка в вишитих колоссях.
І синя річка поміж двох доріг.
Донька я України, її доля...
Немов струмком, по тілу пробіжить.
Із серця вириває стогін болю.
За Україну неньку, кров кипить.
Прийшли до неї дні тяжкі, тривоги...
Той вовкулака вириває з серця спів.
Потоптані поля і ниви волі.
Біжить річками лють людська на схід.
©Надін Буре
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489561
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Надін Буре