Буря вина скотилася в ріку
Й підбурила течію забрати усе.
Всі крики стоять поза межами світу,
Всі крики - це ехо, що вітер несе.
Під бетонними хмарами тверезість невпинно
Марнує свої ж найкращі роки.
Не так вже й важливо чи тепло, чи зимно,
Коли одне лише слово позаду - могли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489565
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Андрій Безсовісний