***
Усіх чекає день, де обриваються
Буття людського плутані орбіти.
Чи в тім краю, звідкіль вже не вертаються,
Земна любов продовжує горіти?
Невже моє кохання може зникнути,
В повітрі розчинитися без сліду?
Веселкою, що в небі круто вигнута,
До тебе на побачення приїду.
Невже в ту мить ти не відгукнешся спомином,
На ймення не назвеш свою кохану,
Як сонячним руки торкнуся променем,
Як на щоці сніжинкою розтану?
Зорею у вікно твоє світитиму,
Багрянцем листопадовим вітатимусь
З кульбабки парашутиком летітиму,
Сторінкою у книжці розгортатимусь.
Залишиться любов моя незмінна,
Розвіє сум, розрадить у тривозі.
З шляхів поприбираю все каміння,
Щоб не спіткнувся часом у дорозі.
[img]http://ia116.mycdn.me/image?id=579642192260&bid=579642192260&t=0&plc=WEB&tkn=fFugcWXJ3QVVYpEsFR9qaP5-jLw[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489577
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Лавинюкова Тетяна