Лиш через те, що я тебе кохаю,
Від твого лику мушу бігти - не гнівись.
О як пасує він, квітучий, ніби в гаю,
До мойого, що теж яснів колись.
Лиш через те, що я тебе кохаю,
Моє лице стає мов мармур, я втомивсь.
І згодом скажеш ти: "Страшний". Я знаю.
Від тебе мушу бігти - не гнівись.
Оригінал Г. Гейне
Weil ich dich liebe, muss ich fliehend
Dein Antlitz meiden - zürne nicht.
Wie passt dein Antlitz, schön und blühend,
Zu meinem traurigen Gesicht!
Weil ich dich liebe, wird so bläßlich,
So elend mager mein Gesicht -
Du fändest mich am Ende häßlich -
Ich will dich meiden - zürne nicht.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489633
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 01.04.2014
автор: Анастасія Ліс