Очеретяна хата хлипка стоїть на березі Дніпра
Десь коло хати чутно скрипку та виголоси «Пий, до дна!»
Гуляють ватряні пелюстки із суховієм шлюбну гру
Так, що гойдає вітер люстру очеретяну на вітру.
- Гей, козаче відчайдушний, чом не йдеш до танцю?!
- Відібрали "світлі пани" сили посміхатись,
Відібрали шаблю гостру, долю невмирущу,
Залишили самі борги – спустошену душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489663
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Abba Васнеценко