Велика книга людського життя,
Гортаєш за сторінкою сторінку…
І біль,і радість прожитого дня
Залягають у серці морщинками.
Коли ця книга має повний зміст,
То буде пам’ятатись поколіннями.
Адже життя прожите на землі,
З любов’ю до людей, не знає тління!
***********
Летять літа,як річка швидкоплинна,
Та залишають слід,як ті розмиті береги.
А серце юністю трепече безупинно.
Від тих слідів,що залишились навкруги.
Сліди ,сліди…Вони у кожнім немовляті,
У матерів,що юні мов сади.
Вони у хворих душах, в кожній хаті,
А значить не прості вони – сліди.
27.01.2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489677
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: леся квіт