Ти не залишиш поряд з собою
в автобусі вільне місце,
зітхнеш, і пара з вуст торкнеться
жовтих ліхтарів.
Я надто дивна, трохи горда,
щоб коло тебе сісти.
Я була б просто поряд,
коли б ти захотів.
Ти єдиний герой моєї першої
і нескінченної вистави,
я - другорядний персонаж,
що пам'ята місця, де ти ходив, сидів;
що й досі серед натовпу шукає
до нестями знайому поставу.
Я лише той, хто ходив колами, той,
хто лишити осаду не смів.
Душа була безпідставно й жагуче
лише тобі віддана.
Вітер гордо спину тримав, а часом
нахабно збивав з ніг.
Телефон мовчав: "режим без звуку"
або просто вимкнений.
Це надто мил(ьн)а історія з
перших прочитаних книг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489679
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: teodora_daisy