Мене давно ніщо не зачіпає,
Ніхто не віє вітром в мої сни.
Порив емоцій в яму засипає,
Не відчуваю подихів весни.
У когось грози, в когось тихе щастя
У когось меч, багаття чи ріка.
А в мене сон, безпульсове зап'ястя,
Побутовий карцер - старт із букви "к".
Чи добре це чи пагубно - дилема.
На долю випадає не дарма:
Хвороба, горе, щастя чи проблема
Та руки наші треба у керма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489689
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Андрій Конопко