Семиколірний міст простягнувсь між розколотим небом.
Перебудемо дощ,перетерпляться відчаї зим.
Колихатиме нас океан сивочолого степу.
Виливається світ у туманну й незвідану синь
Безборонно і тихо у двері постукала вічність.
Семиколірна флейта і місяць, що обрій украв,
Колихнеться тривожно на тлі опівнічної свічки..
...за хвилину до сонця ховаєш веселку в рукав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489723
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Яся Сингаєвська