не врятувало, навіть Наше літо. .

А  так  хотілося  торкнУтися  блаженства,
запАморочитись  в  теплі  твого  світу,
повірив  в  почуття  і  що  не  черства,
але  не  врятувало,  навіть  Наше  літо...

Параноя  залишається  в  сні  і  на  малюнку
простим  олівцем  намальованим  
рухомі  картини...  Оживляють  п'янкі  трунки*,
всі  ескізи  кладом,  в  серці  сховані...





/кохання  -  ескіз  на  життєвому  тлі,
що?  випадок  просто,  в  переродженні  цьому?
як  завжди  ми  разом  в  часОвій  петлі,
нам  задано  шанс,  ще  трохи,  й  ДОДОМУ.../









ТРУНОК
               -нку.  1.  Напій  (переважно  алкогольний);  відвар  трав,  коріння,  призначений  для  лікувальних  та  інших  потреб.  Не  жалуйте,  діти,  Трунку  дорогого,  Із  двора  не  випускайте  Тверезим  нікого  (П.Куліш);  Чого  там  не  було:  вареники,  мнишки,  жарений  дрохвич,  смажені  в  сметані  карасі,  а  трунків  –  не  перелічиш:  наливки,  запіканки  і  біломорські  вина  (Ю.Стороженко)
 


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489725
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: owl silence