Розтала твердь, як магма під ногами,
Рука обвисла стріленим крилом.
Незріла юнь прощалася з літами,
Свинець залишив мітку над чолом.
Платочок витіг вишитий з кармана:
Боролось з смертю тіло молоде.
Та кров гаряча зпінилась багряна:
Вже забирало небо голубе.
Я, не хотів матусю помирати,
Прости рідненька синові прости.
Що вража куля встигла наздогнати,
Й не зміг у двір онучків привести.
Не плач Матусю вночі буду снитись,
При зорях тихих птахом прокричу.
Щоби обнять за плечі й притулитись,
Вишневим цвітом в хату прилечу.
В память юного
героя Небесної сотні Григорія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489735
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 02.04.2014
автор: Дід Миколай