Дитинства мого вже пробігли роки,
Його пам’ятаю, як казку,
Вклоняюся Вам, дорогенькі батьки,
За Ваше тепло і за ласку.
За те, що з дитинства навчали мене,
Любити життя й Україну,
Хай щастя Господь Вам пошле неземне,
Що Ви так зростили дитину.
Татусю і мамцю, в небеснім краю,
Невідомі далі вас стріли,
За Вашу любов щодня Бога молю,
Щоб Ви там жили і раділи.
Бо казку уже не вернути мені,
Роки пролетіли дитячі,
А Вас, дорогі, бачу тільки у сні,
За Вашою казкою плачу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489786
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2014
автор: Віталій Назарук