Псалми ці, відмічаю вкотре –
Служіння Божого алтар.
Давид - благословенний отрок,
Давид - благословенний цар.
Душа в стражданнях не холола,
Любов'ю сповнена до дна.
За що покарана Мелхола?-
Царя зневажила вона.
Ходив під Богом без утоми,
І був покривджений не раз.
О, ці мирські Авесаломи,
Куди сховаєшся від вас?!
Спокуса за співцем женеться,
Недовго, царю, до біди!
(Дружина Урії знайдеться,
Щоб сколихнути нас, завжди).
Свою велику перевагу
Не забуваймо ні на мить:
Господь дасть силу і відвагу
І дух ослаблий оживить.
... До неба серце повертаєм,
Бо це - реальність, не міраж.
І, як Давид колись, волаєм:
- Допоможи нам, Боже наш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489802
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2014
автор: Галина Будянська